У рамках екологічного проєкту 20 березня у 100 країнах висадять мільйон дерев за добу

У 100 країнах 20 березня планується висадити 1 млн дерев за добу в рамках глобального екологічного проєкту Greening of the Planet, організованого українським благодійним фондом.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на організаторів акції. "20 березня 2021 року у 100 країнах світу планується висадження 1 000 000 дерев за одну добу у рамках глобального екологічного проєкту Greening of the Planet. Організатором даного проєкту є український благодійний фонд "Озеленення України", засновниками якого є Сергій Гайдайчук – президент найбільшого ділового клубу, який об’єднує лідерів українського бізнесу, CEO Club Ukraine, та Ганна Крисюк – президент міжнародного жіночого бізнес-клубу Business Woman Club", – йдеться у повідомленні.

Угорщина відмовиться від вугілля на 5 років раніше, ніж збиралася

Згідно з новим урядовим планом, остання вугільна електростанція в Угорщині буде зупинена у 2025 році – тобто на 5 років раніше, ніж це попередньо планувалося.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euractiv із посиланням на заяву держсекретаря Угорщини в справах ЄС Аттілу Штайнера. «Наш план полягає в тому, щоб до 2030 року домогтися вуглецево-нейтрального виробництва електроенергії на 90%», – заявив угорський посадовець. Читайте також: Генсек ООН закликає світ відмовитися від вугілля заради захисту кліматуЗа словами Штайнера, Будапешт має намір досягти цього за рахунок збереження чинних ядерних генеруючих потужностей і збільшення виробництва сонячної енергії до 6 ГВт. «Ми хотіли б поетапно відмовитися від блоків, що працюють на бурому вугіллі, на нашій останній вугільній електростанції Матра до 2025 року», - додав він. Зазначається, що цю новину одразу позитивно сприйняли як зелені активісти, так і робітники електростанції, які отримають підтримку зі спеціального фонду ЄС. Читайте також: У світі щороку викидають понад мільярд тонн продуктів - ООНЯк відомо, президент Угорщини Янош Адер оголосив про початковий план країни щодо відмови від вугілля до 2030 року, він зробив це на Саміті ООН по боротьбі зі зміною клімату в Нью-Йорку у 2019 році. За словами Штайнера, Угорщина підписала зобов'язання ЄС щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і вітає плани ЄС щодо посилення кліматичних цілей блоку на 2030 рік.

Україні треба створити засади для управління хімічною безпекою - Міндовкілля

В Україні працює майже 5,7 тис. хімічних підприємств, серед яких 600 – об’єкти, де зберігається або використовується 200 тис. тонн небезпечних хімічних речовин, тому важливо створити фундаментальні засади для управління хімічною безпекою.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міндовкілля. Зазначається, що сьогодні ризики від такої діяльності недооцінені, а причина у недосконалості чинного законодавства. Прогалини та фрагментарне регулювання, а ще відсутність вільного доступу громадськості і науковців до інформації про небезпечні властивості хімічних речовин, створюють загрози для здоров’я людей та природних екосистем. «На сьогодні в Україні відсутнє комплексне правове регулювання питань хімічної безпеки. Навіть ртуть де-юре не визнана небезпечною хімічною речовиною. Тож в разі неналежного поводження з нею або незаконного використання, притягти до відповідальності суб’єкта господарювання на практиці складно», - розповів заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Руслан Стрілець під час публічного обговорення законопроєкту «Про хімічну безпеку».

За його словами, споживання хімічної продукції в Україні сягає 10–12 млрд доларів щороку, не враховуючи речовини, які імпортуються і також використовуються у побуті. Водночас розвиток технологій супроводжується розробкою, синтезом та використанням у промисловості нових хімічних сполук, небезпека яких невизначена. У складі різноманітної продукції вони потрапляють у різні сфери життєдіяльності та побуту людини. "Тож Україні важливо створити фундаментальні засади для управління хімічною безпекою. Міндовкілля спільно з ОБСЄ підготували проєкт рамкового закону «Про хімічну безпеку». Розроблення такого документу було включено у Програму діяльності Кабінету Міністрів України та План пріоритетних дій Уряду на 2020 рік", - повідомляють у Міндовкіллі.

Як повідомляв Укрінформ, Державне космічне агентство України (ДКА) і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України домовилися про співпрацю з метою встановлення порушень в екологічній сфері та попередження значних зловживань. Згідно з домовленостями, незаконні рубки лісу, видобуток корисних копалин, стихійні сміттєзвалища, а також забудови узбережжя водойм відтепер будуть відстежуватися за допомогою аерокосмічної зйомки.